Мирон Катаран
Війна застала українського художника Мирона Катарана у його львівській майстерні за роботою. На таке раптове вторгнення окупантів художник не очікував, хоча передчуття конфлікту вже довгий час не давало спокою. Вже кілька років поспіль він працює над темою війни і миру. Миру не тільки в Україні, а й в усьому світі.
Один із проєктів, що має назву “Жертовність”, створювався з 2017 по 2020. На п’яти полотнах, форматом 180х180 см, закомпонованих у формі хреста, зображено портрети видатних діячів християнської церкви, Святих, які присвятили своє життя поширенню християнських цінностей, припиненню насильства та налагодженню миру в усьому світі: Папи Римського Івана Павла ІІ, Святого Шарбеля, Отця Піо з П’єтрельчини та Святої мати Терези. По центру символічного хреста – зображення Голуба Миру. Сьогодні ця композиція експонується в німецькому місті Гамбург, в УГКЦ “Всіх Святих” з метою допомогти зрозуміти й усвідомити всю ціну жертви і страждання заради перемоги.
Другий великий проєкт, над яким працює художник, – “Вершники Апокаліпсису”. Перша великоформатна робота із цього циклу “Пандемія” символізує смерть і голод, пов’язана із пандемією коронавірусу. На другій роботі “Дитина війни”, форматом 300х200 см, на фоні спустошеної, потрісканої на сонці через відсутність вологи землі, зображено фігуру маленької оголеної дівчинки, тіло якої складається із зображення різних видів вогнепальної та холодної зброї. Третя робота із цього циклу має назву “Вовки в овечій шкірі” і символізує лицемірство та цинічність діячів міжнародної політики. Проєкт продовжується і передбачає створення десяти робіт із цієї серії.
Для Мирона Катарана художня творчість у час війни є порятунком, заспокоєнням, своєрідною арт-терапією, адже важко сидіти, склавши руки, коли тебе переповнюють емоції. Не надто здивований художник звірствами та жорстокістю російських окупантів, адже знає історію Московії. Далі пряма мова художника: “Війна викликає у мене злість, ненависть та огиду до окупантів. І велику скорботу за загиблими, пораненими, згвалтованими, зацькованими, ні в чому не винними дітьми, жінками, мирними жителями… Нелюдська жорстокість російських варварів не дивує, якщо пильно вчитуватися в історію. Адже Московія – це плем’я андрофагів, людожерів. У них такий генетичний код. Їх почерк наскрізно прослідковується впродовж останніх трьохсот років. Вони ніколи не були для нас братнім народом, не були ні слов’янами, ані скіфами. Це істоти, які нічого не можуть створити, а лиш брехати, красти, нищити, вбивати і гвалтувати. У них все спрямовано лиш на знищення. І на самознищення… Треба зробити усе можливе, щоб їх ізолювати. Від України і всього цивілізованого світу.
Під час війни я сприймаю мистецтво як зброю. Дуже потужну зброю, адже вона має вплив на великі маси людей. Як свого часу у відповідь на агресію Гітлера Пікассо створив “Герніку”. Це був мистецький постріл, але за силою впливу він наближений до ядерного вибуху.
Я також хочу створити щось потужне, щоб показати цю нелюдську агресію окупантів. І я раніше навіть уявити не міг, що буду такий гордий. Гордий за те, що я українець, що маю український паспорт. Адже це щось священне. Кожен має знати, хто він, звідки, хто його пращури. Зараз відбуваються тектонічні зміни у світовій історії і Україна стає центром свободи в усьому світі, і ще багато років надихатиме інші народи до боротьби. Вже скоро ми станемо надпотужною державою і будемо мати великий вплив на весь світ.”
Інтерв’ю записав Іван Білан
Редактор – Богдана Кладова
Переклад – Ольга Науменко