Олег Тістол
Український художник, представник необароко, один з лідерів «української нової хвилі» Олег Тістол повномасштабне вторгнення російських військ зустрів у Києві. Вісім років, відколи почалася російсько-українська війна, вивчав дії і можливості російської армії і був переконаний, що взяти Київ ворогові не вдасться і до Печерська, де знаходиться майстерня художника, ворожі війська не дійдуть. Було глибоке відчуття, що в той час треба залишатися в столиці. У 1984 – 1986 рр. він служив у стратегічних секретних військах № 31600 радянської армії і вже тоді у концентрованому вигляді пізнав, що несе собою так звана російська культура, носієм чого вони являються, зрозумів справжню суть людей з “тюрми народів”. Художник у цьому контексті використовує термін “каргокультура” або “антикультура”, адже нічого, окрім тотального знищення, вона не несе. Вони можуть принести лиш “звільнення” за зразком Бучі, Ірпеня або Гостомеля.
Тема боротьби культур є однією з ключових у творчості художника і розроблялася ще з раннього періоду творчості (роботи “Зиновій-Богдан Хмельницький”, “Вправа з булавами”, “Прощання слов’янки” та ін.). За словами митця, сьогодні ми бачимо агонію каргокультури, і саме тому відбувається таке загострення. У цьому світлі українці виступають лицарями цивілізації, а кацапстан є зосередженням варварства, приреченим на забуття.
Визначальну роль художників Олег Тістол вбачає після війни: “Ми маємо виконувати роль культурного спецназу. Маємо показати всьому світу, що таке цивілізація і антицивілізація. При цьому треба залишатися представниками європейської культури. Цьому варто присвятити ціле життя. У цьому і полягає наша (художників – ред.) війна.
Митці є представниками різних типів суспільства. І кожен з них має зберігати здоровий глузд і робити те, у чому відчуває сили. Якщо не можеш нічого зробити зараз, допоможеш потім. Це нормально. Українські художники, письменники, співаки – це глибока європейська культурна одиниця. Але це питання географії. Адже українець, який на довший час потрапить до кацапстану, стане кацапом. Це стосується тих, що приймають культурну доктрину, а таких більшість. Поняття ж нації показує дещо інший сенс. В українців цей сенс американського типу. Він про цінності і поняття, що таке добро і зло.”
Сьогодні Олег Тістол особливих планів на майбутнє не має. Каже, що все буде добре. Попереду багато років активної роботи. Треба думати, що можна зробити корисного для перемоги. Продовжує творчу роботу в майстерні. Вже створено одну велику і з десяток маленьких робіт. За два дні до війни в одному з інтерв’ю він сказав: “Мені не потрібен мир. Мені потрібна перемога. Це буде криваво, але іншого шляху в нас немає. Проте потім у школі ми більше не почуємо Достоєвського, а в таксі російського шансону!” Для молодих художників цього разу у митця якихось порад нема. Єдина порада – зберігати здоровий глузд, культурне раціо і розуміння, в якому світі ми живемо.
Інтерв’ю взяв Іван Білан